Формування комунікативної компетенції учнів на уроках української мови та літератури шляхом упровадження компетентнісно зорієнтованих завдань
Сучасне суспільство
в умовах глобалізації, підвищення ролі дистанційного спілкування потребує особистостей,
здатних практично розв’язувати професійні та життєві проблеми, спроможних до
самореалізації в різноманітних сферах своєї життєдіяльності. Тому в Україні зростає попит на такі
спеціальності, як прес-секретарі, перекладачі, менеджери, працівники
волонтерських служб, піар-технологи, спеціалісти внутрішньої організації
комунікацій, помічники депутатів тощо. Відповідно до вимог часу, запитів суспільства однією з
найважливіших умов соціальної адаптації сучасного випускника школи є свідоме та
вільне володіння мовою.
З огляду на цей
аспект сучасної освіти та відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої
освіти України, чинних програм пріоритетною вважається мовленнєва підготовка
учнів, а саме формування комунікативної компетенції, яка означає «здатність
користуватися мовою залежно від ситуації, особливу якість мовленнєвої
особистості, набуту в процесі спілкування або спеціально організованого
навчання» [ 4, 24].
Відповідно до
положень Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти комунікативна
компетенція включає в себе лінгвістичну, соціолінгвістичну і прагматичну
компетенції. У процесі формування національно-мовної особистості необхідно
враховувати всі вищеназвані складові комунікативної компетенції, проте,
зважаючи на мету освітнього процесу, найважливішим є, на мій погляд, формування
прагматичної компетенції. Вона полягає у функціональному вживанні мовних
засобів, продукуванні актів мовлення і
відповідає діяльнісній
(стратегічній ) змістовій лінії мовного компоненту Держстандарту в
програмі з рідної мови.
Формування комунікативної
компетенції учнів найефективніше, на мій погляд, можна реалізувати шляхом упровадження компетентнісно
зорієнтованих завдань – «спеціально створених дидактичних конструкцій, що
використовуються з метою формування і перевірки рівня предметних, між предметних
та ключових компетенцій» [ 9, 14].
У формуванні національно-мовної
особистості велику роль відіграють не тільки уроки рідної мови, а й української
літератури, на яких здійснюється практичне застосування комунікативних знань,
умінь і навичок, а також формується ціннісне ставлення до тексту художнього
твору, порушених у ньому проблем.
Вважаю, що
використання компетентнісно
зорієнтованих завдань на уроках української мови та літератури доцільно в умовах
особистісно зорієнтованого навчання, сама суть якого передбачає успішну соціалізацію особистості.
Саме особистісно
зорієнтоване навчання «надає кожному учневі, спираючись на його нахили,
інтереси, особисті цінності і суб’єктивний досвід, можливість реалізувати себе в пізнавальній та
інших видах діяльності» [10, 28].
Проблема формування
комунікативної компетенції учнів основної школи не нова, але багатоаспектна, і
тому в лінгвістичній літературі їй
присвячено чимало досліджень. Зокрема на увагу
заслуговують праці
В. Тюріної, В. Паламарук, О. Савченко, А. Фасолі. Особливе значення цих
робіт полягає в тому, що в них компетентнісно зорієнтовані завдання розглядаються
як інструмент реалізації компетентнісного підходу, який через створення
ситуації успіху забезпечує позитивну настанову на читацьку діяльність [9, 16].
У своїй роботі з
формування комунікативної компетенції школярів спираюся на
дослідження вищеназваних авторів. Крім того, використовую
Загальноєвропейські Рекомендації з мовної
освіти, в центрі уваги яких - діяльнісно-орієнтований підхід у формуванні цієї компетенції.
Він виявляється в роботі над текстом, який у процесі виконання певного завдання
«стає актом мовленнєвої діяльності і може бути як опорою, так і метою, як
продуктом, так і процесом діяльності мовця» [3, 46].
Розвиваю і вдосконалюю уміння, навички, ціннісне ставлення учнів
через різні
види та форми компетентнісно зорієнтованих завдань, зокрема проблемні питання
( напіввідкриті та відкриті ),
проблемні завдання (евристичні, творчі, оргдіяльнісні). Проте перевагу надаю використанню компетентнісно зорієнтованих задач – філологічних та
комплексних, основою яких є комунікативно - діяльнісний підхід до
навчання.
Компетентнісно
зорієнтовані задачі у своїй
структурі містять не лише вказівку на дії,
які потрібно виконати, а й інструкцію, посилання на джерело ( текст
поезії, фрагмент прозового твору тощо).
Наприклад, вивчаючи
в 11 класі творчість Г. Косинки ( новела «Перед світом»), формулюю для учнів
таку філологічну задачу:
1.
Послухайте уважно початок твору ( читає учитель).
2.
Укладіть асоціативне гроно до назви новели «Перед світом»
(перед світанком, перед людьми, напередодні…).
3.
Ознайомтесь з опорними словами (срібна нитка, дитячі літа, земська школа, «льотом-соколи…», червоний огонь,
молодий офіцер, нервовий голос, три кулі, червоне, як кров, сонце, кінські
копита).
4.За поданим початком, опорними словами, назвою твору спрогнозуйте , як розгортатимуться події у творі. Свою відповідь оформіть у вигляді
4.За поданим початком, опорними словами, назвою твору спрогнозуйте , як розгортатимуться події у творі. Свою відповідь оформіть у вигляді
5.
невеликого усного зв’язного висловлювання, виступіть перед однокласниками.
Опрацьовуючи поезію І. Малковича «Свічечка букви «ї» у 8 класі, характеризуючи
ліричного героя, пропоную учням філологічну задачу, розв’язання якої базується
на чуттєвому сприйнятті ліричних творів:
1.
Прочитайте уважно вірш.
2.
Вичленуйте з тексту поезії синонімічний ряд дієслівних лексем на позначення
руху («бреде- йде, йде – жене – вештає,
тиняється – йде і йде» ).
3.
Що ви можете сказати про життєвий шлях
ліричного героя на основі аналізу стилістичних відтінків значень дієслів? Свою
відповідь оформіть у вигляді невеликого ( до 0,5 ст.) письмового зв’язного висловлювання.
Однією з
найважливіших складових філологічної
задачі є коментарі та відповіді, оскільки саме вони викликають інтерес
і спонукають учня звірити правильність виконання завдання. Прикладом
може слугувати така філологічна задача для
9 класу: « Літературознавці
стверджують, що особистість митця розкривається в його творах. На основі
аналізу віршів, байок та афоризмів Г. Сковороди доведіть або спростуйте цю
тезу. Свою відповідь оформіть у вигляді невеликого письмового твору-роздуму «Життєві цінності та
ідеали Г. Сковороди». Звірте свою відповідь із матеріалом підручника. Чи
внесете ви зміни у свій твір?».
Подібні філологічні
задачі для створення характеристики образу автора твору учні виконують, вивчаючи у 8 класі вірш Лесі
Українки «Давня весна», поему «Слово про
Ігорів похід» тощо.
На відміну від
філологічних, комплексні
компетентнісно зорієнтовані задачі
вводять учня в ширший життєвий контекст. Вони містять такі складові, як опис життєвої проблеми чи ситуації, для
розв’язання якої учень має застосувати певні знання й уміння або набути їх.
Комплексні компетентнісно
зорієнтовані задачі використовую
на всіх етапах уроку, а саме: мотиваційному, опрацювання нового матеріалу,
рефлексійно-оцінювальному.
Комплексні задачі
мають певну структуру, якої
дотримуюся при їх укладанні. Даю дітям завдання, у якому є стимул, задачне формулювання та назва інструменту перевірки.
Стимул у
компетентнісно зорієнтованій задачі мотивує учня на виконання завдання. Задачне формулювання точно вказує на ту
діяльність, яку потрібно здійснити учневі. Використовую усні й
письмові способи представлення результатів роботи. Серед них – написання
зв’язних висловлювань певної
структури (твір - роздум, есей, лист,
реферат, публічні виступи, діалоги, продуктивна групова комунікація).
Дбаю, аби
формулювання компетентнісно
зорієнтованої задачі було
цікавим, відповідало віковим особливостям учнів.
Стимулом для
складання власної казки на уроці розвитку зв’язного мовлення в 5 класі може
слугувати таке формулювання: « Ваш молодший братик попросив розповісти казку зі
шкільного життя» або ж « У яку народну казку хотіли би потрапити ви? Що би ви
там робили?»
Вивчаючи у 5 класі українську народну казку «Мудра
дівчина», пропоную учням розв’язати компетентнісно зорієнтоване
завдання, у якому такий стимул: « Дмитрик не зрозумів зміст
прислів’я Тіло в злоті, а душа в болоті. Допоможіть
хлопчикові зрозуміти ці слова».
Задачне формулювання в цьому завданні має такий
характер: «Складіть діалог і запишіть його ( 6 – 7 реплік).
Починайте і завершуйте діалог відповідно до норм спілкування».
У
якості перевірки компетентнісно
зорієнтованих завдань використовую
модельну відповідь, ключі, аналітичну шкалу. Головне, щоб кожен з
інструментів перевірки дав можливість оцінити виконання всіх дій, які були
передбачені в задачному формулюванні.
Наприклад, для
перевірки вищезгаданого діалогу (казка «Мудра дівчина») уклала таку аналітичну шкалу:
-
учень складає
глибокий за змістом діалог відповідно до обраної теми;
-
чітко висловлює
думку, дотримуючи обсягу заявлених реплік;
-
добирає влучні,
дотепні, переконливі аргументи на підтвердження своєї позиції;
-
вміло формулює питання і відповідає на них;
-
додержує
мовленнєвого етикету в розмові;
-
записує діалог пунктуаційно правильно.
Критерії оцінювання: «так» - 2 бали; «іноді» - 1 бал;
«ні» - 0 балів.
Подібні інструменти
перевірки розробила для оцінювання усних
публічних виступів, творчих робіт, есеїв, продуктивних групових комунікацій. На
уроках української мови матеріал компетентнісно зорієнтованих завдань
підпорядковую соціокультурній і мовній
змістовій лініям уроку. Наприклад,
у 6 класі, вивчаючи правила
написання складних прикметників,
пропоную учням таке компетентнісно зорієнтоване завдання: «Зник ваш домашній улюбленець. Напишіть оголошення, визначивши
прикмети
тварини.
Використайте складні прикметники, що пишуться разом і через дефіс. Дотримуйтесь
вимог до написання оголошення».
У 7 класі
під час повторення вивченого про частини мови учні виконують таке
компетентнісно зорієнтоване завдання: «
Уявіть себе ведучим дитячого популярного інтелектуального шоу. Придумайте й
проведіть з однокласниками лінгвістичну
гру про частини мови. Використайте свої знання про їх ознаки».
Різні види
компетентнісно зорієнтованих завдань,
які передбачають використання мовного матеріал, розробила до циклу уроків
у 7 класі з теми «Частка».
Під час опрацювання
навчального матеріалу надаю перевагу проблемному методу навчання, а разом з тим
використанню таких форм компетентнісно
зорієнтованих завдань, як проблемні
питання і завдання. Вони спрямовані
на пошук способів розв’язання певної проблеми, проведення лінгвістичних та
літературознавчих експериментів, доведення
певної тези тощо.
Зміст
проблемних питань і завдань формулюю відповідно до навчального матеріалу.
Наприклад, у 8 класі «Маруся Богуславка ( дума «Маруся Богуславка») – героїня
чи зрадниця рідного народу?», «Чи легко бути
не таким, як усі?
( за оповіданням В. Дрозда «Білий кінь
Шептало», у 10 - 11 класах
«Яким ідеалам – суспільним чи особистим – надаю перевагу я ( за творами
Ю. Яновського та М. Хвильового)» , «Чи має право народний ватажок на сумнів у
своїх діях? ( за творами О. Олеся, І. Франка) » тощо.
Використання
проблемних запитань і завдань допомагає мені сформувати в учнів уміння вести
дискусію, висловлювати власну думку, аргументовано доводити її.
Формуючи
комунікативну компетенцію учнів на уроках української мови та літератури
шляхом упровадження компетентнісно
зорієнтованих завдань, можу зазначити такі позитивні наслідки роботи:
- підвищується рівень
мотивації та пізнавальної активності учнів;
- школярі вміють аргументовано доводити свою думку і
відстоювати її;
- виробляються навички критичного мислення,
вміння давати оцінку художнім творам, формуються естетичні смаки учнів;
- підвищується культура усного і писемного
мовлення;
- зростає майстерність у
написанні власних висловлювань, зокрема творів-роздумів.
Підвищується
інтерес до предмета, про що свідчить річне оцінювання: у 2011 -2012 н. р. на
достатньому і високому рівнях навчалося 65% учнів, у
2012 -2013 н. р. – 70%, у 2013 -2014 н. р.- 72%. Щороку
маю переможців і призерів міських, обласних олімпіад та конкурсів. Так, учні Антонів Софія, Серебряна Анастасія, Михалець
Тетяна та Пустельник Павло
впродовж 2011 - 2014 рр. були призерами
й переможцями олімпіад ІІ (міського) та ІІІ (обласного ) етапів, Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра
Яцика, мовно - літературного конкурсу
ім. Т. Шевченка.
Формування
комунікативної компетенції здобуває
відображення у позакласній роботі, зокрема діяльності шкільного прес-центру,
учасники якого - лауреати обласного конкурсу «Гостре перо». Мої учні - активні учасники міського
інтелектуального клубу «Що? Де? Коли?», Школи молодого лідера.
Випускники школи, навчаючись у ВНЗ України та за її
межами, займаються волонтерською діяльністю, активні учасники міжнародних
програм з обміну студентами, лідери студентського самоврядування. Здобувають
професії перекладачів, журналістів, працюють у туристських агентствах,
реабілітаційних центрах, помічниками депутатів регіонального рівня.
Таким чином, можу
стверджувати, що результативне використання компетентнісно зорієнтованих
завдань дозволить сформувати особистість
школяра, яка вільно володіє словом, уміє
мислити й діяти самостійно, а отже, здатна до самореалізації в різних видах
життєдіяльності.
Перелік використаної літератури
1.Державний стандарт
базової і повної середньої освіти // Освіта України. - 2004.- 20 січня. - С. 2.
2.Дичківська І.М.
Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Академвидав,
2004.- 64с.
3. Загальноєвропейські
Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук.
Редактор укр.. видання доктор пед. наук, проф. С.Ю.Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003.- 273с.
4.
Кочерган М.П. Мовознавство на сучасному етапі // Дивослово. - 2003. -№3. –
С.24-29.
5.
Кузьмина І.А. Урок української мови: мотивація навчання // Вивчаємо
українську мову та літературу. – 2006. - №1. – С.19-21.
6.
Кучерук О.А. Компетентнісний підхід до формування національно-мовної
особистості школяра // Українська мова і література в середніх школах,
гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. - №10. – С.18-24.
7.
Ревчук С. Компетентнісно зорієнтовані завдання з літератури як засіб
формування у школярів уміння вчитися // Бібліотека «Дивослова». – 2012. - № 10.
– С. 17 – 22.
8. Технології розвитку критичного мислення учнів на уроках словесності.
Методичні матеріали / Підгот. Овчіннікова Б.М. – Червоноград:
Інформаційно-методичний центр освіти, 2007. – 31с.
9. Фасоля А. Компетентнісно зорієнтовані завдання: новація? імітація? //
Українська література в загальноосвітній
школі. – 2014. - № 5. – С. 14 – 20.
10. Фасоля А.М. Особистісно зорієнтоване
навчання: Багато запитань з приводу однієї проблеми // Українська мова та
література. – 2003. - №3. – С.27-32.
Вітаю!
ВідповістиВидалити