Виховна робота

Виховна проблема

 "Формування особистості, здатної до самореалізації,

на основі впровадження особистісно зорієнтованого виховання"

Узагальнення  досвіду роботи

 з реалізації проблеми

                                                                                                                                 Сучасне суспільство в умовах глобалізації та великих змін у соціальному, економічному та політичному житті України потребує особистостей, здатних практично розв’язувати професійніта життєві проблеми, спроможних до самореалізації в різноманітних сферах своєї життєдіяльності.

У нормативних документах, зокрема в Законі України «Про освіту», Державній Національній програмі «Освіта України ХХІ ст.», «Концепції національно-патріотичного виховання молоді», головною метою сучасного виховання визначено формування особистісних рис громадянина України, який береже й примножує духовні та культурні надбання українського  народу, відчуває свою причетність до розбудови Української держави.

Вирішення цих проблем не можливе без упровадження в навчально-виховний процес особисто зорієнтованого виховання, яке дає можливість учителю створити  комфортні умови для розвитку особистості учня, реалізації його природних здібностей.

З огляду на ці аспекти сучасного виховного процесу свою роботу класного керівника спрямувала на розв’язання проблеми «Формування особистості, здатної до самореалізації, на основі впровадження особистісно зорієнтованого виховання».

Проблема особистісно зорієнтованого виховання не нова, але багатоаспектна, і тому в педагогічній літературі їй присвячено чимало досліджень. На увагу заслуговують праці І. Беха, І. Якиманської, С.Подмазіна, О. Савченко, у яких здійснено теоретичне обгрунтування моделі особистісно зорієнтованого виховання, розкрито його сутність. На думку, О. Бондаревської, особистісно зорієнтоване виховання повинно закласти в людині механізми самореалізації, саморозвитку, адаптації, необхідні для становлення «самобутнього особистісного образу та діалогічної  взаємодії  з   людьми,   природою,    культурою,  цивілізацією».  У    своїй   роботі   з   формування   особистості   спираюся   на   дослідження                                                    вищеназваних авторів. Крім того, враховую виховну місію школи, а також завдання,  спрямовані на її реалізацію.

Актуальність досвіду є очевидною, оскільки технології особистісно зорієнтованого виховання створюють умови для розвитку та соціалізації особистості, її життєвого самовизначення. Провідна ідея досвіду полягає у формуванні компетентної особистості, яка здатна не тільки адаптуватися в суспільстві, сприймати умови реального життя, а й уміє перетворювати їх.

Проаналізувавши основні положення нормативних документів про освіту, теоретичні аспекти з проблем особистісно зорієнтованого виховання, поставила перед собою ряд завдань, над виконананням яких працюю як класний керівник:

-         формування національно свідомого громадянина-патріота, готового працювати для Батьківщини, захищати та зміцнювати її авторитет;

-         виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та засад здорового          способу життя;

-         прищеплення школярам норм християнської  та загальнолюдської моралі;

-         формування соціальної активності та громадянської свідомості школярів через розвиток учнівського самоврядування.

Для реалізації поставлених завдань організовую виховний процес  у класі таким чином, щоб центром виховання була особистість дитини, її самобутність і самоцінність. Особистісно зорієнтоване виховання вимагає  насамперед усебічного вивчення та діагностування особистості школяра. До цього питання підходжу комплексно, різносторонньо. Вивчаю сім’ї учнів, коло спілкування їх  у школі й поза нею. Тісну співпрацю  налагоджено зі шкільним практичним психологом, який на фаховому рівні досліджує особливості психіки учнів класу шляхом анкетувань, спостережень, бесід з учнями та батьками. Результати анкетування на визначення темпераменту учнів  допомогли мені правильно спрямувати свою роботу з формування активу класу, визначення лідерів у колективі й відсторонених від нього дітей.  Тому зорієнтувала свою діяльність насамперед на згуртування учнівського колективу, подолання «зіркової хвороби» в однієї категорії дітей і комплексу меншовартості в інших.

Слід зазначити, що результати вивчених індивідуальних рис та здібностей учнів не є сталими, тому разом із психологом здійснюю                                                                                                             постійний моніторинг розвитку особистості школяра, зокрема на визначення мотивації до навчання, ставлення до шкідливих узалежнень тощо.  Систематичні бесіди з учнями, проведення виховних годин, зустрічей із лікарями, працівниками Клініки, дружньої до молоді, індивідуальна робота з батьками дають свої позитивні результати. Як показують результати опитувань, в учнів 9 класу зростає рівень навчальної мотивації, а також виробляється вкрай негативне ставлення до шкідливих звичок, що свідчить про формування особистісних рис школярів.

         Формування особистості в умовах особистісно зорієнтованого виховання не буде ефективним без використання різноманітних виховних методів, форм та прийомів. Готуючись до виховних годин, свят, ураховую той чинник, що учень як суб’єкт  особистісно зорієнтованого виховання має можливість самостійно обирати види завдань, форми та прийоми їх вирішення. Школярі є співавторами сценаріїв  родинних свят «Добра родина- гарна Україна», «Ми Матір називаємо Святою», оскільки самі підбирають  пісні, вірші, влучні вислови, складають вікторини, придумують  ігри.

         Розробляючи тематику виховних заходів, керуюся принципами актуальності, практичної значущості, інформативності, ураховую вікові особливості школярів.

         Для успішного формування особистості в організації виховних заходів великого значення надаю мотиваційному етапу, під час якого учні мають усвідомити життєву необхідність виховного матеріалу, його особистісну значущість, практичну спрямованість. На цьому етапі актуалізую життєвий

суб’єктний досвід учнів, їх опорні знання, уміння та навички. Наприклад, проводячи в 9 класі диспут на тему «Навчання в старшій школі має бути профільним», з’ясовую, для чого сучасній людині потрібне вміння вести дискусію, диспут, як і де учні  зможуть застосувати його .  Під час проведення виховного заходу у 7 класі «Проблема алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії в дитячому середовищі: причини, профілактика та шляхи подолання» запитую в учнів, що таке успіх, чи кожен хоче стати успішними, що для цього потрібно.  Уклавши формулу успіху, складовою якої є здоровий спосіб життя, можна ефективно провести  виховний захід про його одвічних ворогів – шкідливі звички.

Формуючи самодостатню особистість у системі особистісно зорієнтованого виховання, надаю перевагу проблемному та інтерактивним методам виховання, технологіям педагогічної підтримки та партнерства, які дають позитивні результати. Серед них – «Мікрофон», ПРЕС, асоціювання, гронування, робота в групах і парах, створення проектів, «Незавершене речення», моделювання ситуацій, рольові ігри тощо.

Ефективними для вироблення навичок спілкування, є ситуативно-моделюючі завдання, завдяки яким формую в учнів уміння  добирати потрібні мовні засоби, а також навички культури спілкування. Крім того, завдання такого типу вчать учнів діяти самостійно,  робити правильний вибір, знаходитись у творчому пошуку. Низку ситуативно-моделюючих завдань розробила до виховних годин «Проблема алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії в дитячому середовищі: причини, профілактика та шляхи подолання », «Пустощі та кримінальна відповідальність».

                  Слід зазначити, що моделювання виховних ситуацій – одна з форм діяльності, яку я практикую в роботі з батьками. Під час батьківських зборів на тему «Конфлікти з дитиною й способи їх вирішення» у 8 класі розглядаємо причини родинних конфліктів. Після ознайомлення з пам’яткою «Як зберегти любов і повагу своїх дітей»  батьки учнів обмінюються досвідом щодо спілкування з дітьми-підлітками, обговорюють запропоновані проблемні ситуації, шукають  виходу з них..

         Починаючи з 5 класу, вчу дітей вести дискусію, використовуючи метод ПРЕС, елементи дебатів. Теми дискусій добираю відповідно до вікових особливостей учнів та віянь часу. У 6 класі під час проведення виховного заходу про читання учні, послуговуючись методом ПРЕС, висловлюють свої міркування про те, чи збережеться роль книги в майбутньому. Старшокласники, добре ознайомлені з правилами ведення дискусії, проводять диспути,  матеріали до яких  учні добирають самостійно, що, безумовно, підвищує рівень їхньої пізнавальної  активності.

Досить ефективними особистісно орієнтованими формами роботи є рольові ігри, інсценізації, створення ситуацій успіху, екскурсії, подорожі. Під час виховного заходу до Міжнародного дня рідної мови учні інсценізували композицію «Суржиковий ліс». Діти-глядачі давали поради тим, хто заблукав

 у лісі, що вибратися  з нього може той, хто не засмічує рідну мову словами-покручами.

         Працюючи над згуртуванням учнівського колективу, залучаю дітей до  колективних творчих справ, проектної діяльності, результатом  яких є накопичення соціального досвіду школярів. Упродовж трьох років разом з учнями працювала над проектом «Ми роду славетного діти». Його мета, завдання, заходи були з узгоджені з місією й завданнями нової виховної програми школи, у розробці якої я брала активну участь як керівник шкільного методоб’єднання класних керівників. До участі в  проекті  було залучено всіх учнів класу, кожен учасник мав змогу реалізувати свої бажання й здібності. Учні збагатили свій життєвий досвід, навчилися діяти самостійно, проявляти ініціативу, знаходити  вихід із нестандартних ситуацій. У ході реалізації виховної мети проекту в школярів сформувалося ціннісне ставлення до рідної держави, зріс рівень громадянської та патріотичної свідомості .

         Відчути себе успішним і потрібним дає змогу добре налагоджене учнівське самоврядування, яке сприяє розвитку дитячої ініціативи, дає поштовх до нових знахідок і перемог. Із 5 класу залучаю учнів до самостійного  виконання справ і  доручень,  розподіл яких здійснюю з урахуванням індивідуальних можливостей  школярів. При цьому особливу увагу звертаю на дітей із низьким рівнем самооцінки. Створюючи в колективі атмосферу співпраці й довіри, допомагаю таким учням самоствердитися, самовиразитися, повірити у власні сили.

Сьогодні учні класу – активні учасники шкільного та міського учнівського парламенту,  Школи молодого лідера, організатори доброчинних акцій, шкільних та міських свят, редактори шкільних ЗМІ, лідери учнівських змагань, переможці конкурсів.

Важливою ланкою роботи   з формування високоморальної, духовно багатої особистості є співпраця з церквою. Учні класу відвідують храм, беруть участь у  «Канікулах з Богом», тижнях та вечорах духовності. Священик церкви Пресвятої Богородиці Владичиці України о. Володимир проводить повчальні духовні бесіди із вихованцями, уводить їх у світ Слова Божого.

Усебічний розвиток особистості школяра не можливий без такої форми роботи, як екскурсії та подорожі. Поїздки до міст Яремча, Славська, Львова, Мукачева, Сваляви, Іршави,  до водоспадів Гук, Шипіт, озера Синевир, відвідування музеїв, виставок у Червонограді не лише принесли задоволення учням, а й дали змогу пізнати історію рідного краю, намилуватися його краєвидами, прилучитися до духовних і матеріальних скарбів українського народу. Підкорення карпатських вершин Маківка й Говерла  продемонстрували витривалість, міцність, стійкість, уміння діяти самостійно й рішуче. Вірю, що в житті моїх вихованців буде ще чимало підкорених вершин.

         Загальновідомо, що в підлітковому віці учні здебільшого стають пасивними, байдужими, часто сповідують хибні цінності. Цього не можна сказати про учнів мого 9 класу – завжди енергійних, охочих до виконання соціально важливих справ.  Досягаю цього особистим прикладом  громадської та педагогічної діяльності,  участю в конкурсах, публікаціями в ЗМІ, фахових виданнях. Активна позиція батьків, їхня підтримка сприяють тому,  аби дитячий запал до життєвої діяльності не згасав.

         Працюючи над формуванням особистості школяра, здатної до самореалізації, шляхом упровадження особистісно зорієнтованого виховання можу зазначити такі  позитивні  результати моєї роботи:

-         створено сприятливі умови для зростання особистості учня, його успішної самореалізації в різних видах діяльності;

-         суттєво зріс рівень згуртованості класного колективу;

-         за результатами шкільного конкурсу учні класу двічі виборювали звання  «Кращий клас» ;

-         учні класу – активні учасники шкільного та міського самоврядування, організатори акцій «Милосердя», «Чисте місто»;

-         учні класу є учасниками міського інтелектуального клубу «Що? Де? Коли?»;

-         у 2012 – 2013 н. р. спортивна команда учнів 7 - А класу виборола

ІІІ місце в обласних змаганнях «Старти надій»;

-         команда «Едельвейс», створена на базі учнів мого класу, у 2013 – 2014 н. р. перемогла в міській туристсько-краєзнавчій спартакіаді;

-         серед учнів класу – 5 переможців міських та обласних олімпіад, конкурсів із різних предметів.

Таким чином, особистісно зорієнтоване виховання – одна з найефективніших виховних технологій сьогодення, оскільки спрямована на успішну соціалізацію особистості, якій   притаманна   здатність   критично  та креативно мислити, уміння адаптуватися й самореалізуватися в сучасному суспільстві.                                                       

                         Перелік використаної літератури

1.Бех І. Д. Моделюючи суспільство майбутнього // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2001. - № 1. – С. 86 – 93.

2. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: науково-методичний посібник. – К., 1998. – 204 с.

3. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: шляхи реалізації // Рідна школа. – 1999. - № 12. – С. 13 -16.

4. Бондаревська Є. Зміст і стратегія особистісно зорієнтованого виховання // Педагогіка. – 2001. - № 1. – С. 17 – 25.

5. Ваколюк А. Особливості змісту  роботи класного керівника в навчальному закладі // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2013. - № 7. – С. 35 – 42.

6. Державна Національна  прогрма  «Освіта України ХХІ ст.» // http://expert-ua.info/document/archivebp/law3dwjcu.htm.

7. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К. : Академвидав, 2004. – 64 с.

8. Закон України « Про освіту» // http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education

/56/692/normativno-pravova-baza/

9. Концепція  національно-патріотичного виховання молоді // http: // ocpvm.org.ua/kontseptsiya-natsionalno-patriotychnoho-vyhovannya-molodi.

10. Письменна Н. Особистісно орієнтований підхід у контексті гуманізації навчально-виховного процесу // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2013. - № 8. – С. 250 – 254.

Вертеп 2015